Alexeyevna (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
alexeyevna) wrote2020-04-03 03:36 pm
alexeyevna) wrote2020-04-03 03:36 pm
Entry tags:
Farmers museum (Cooperstown)
Фермерський музей у Куперстауні, штат Нью-Йорк (Cooperstown, NY).
Взагалі містечко Куперстаун знамените на всі США музеєм історії бейсболу (https://en.wikipedia.org/wiki/National_Baseball_Hall_of_Fame_and_Museum). І люди їдуть туди здалеку. Але разом відвідують і інші музеї (Музей на сайті локальних атракцій).
Ще ця місцевість відома красивими лісами, горами та озерами, і люди залюбки зупиняються влітку в мотелях та готелях.
Ми їхали передусім для того, щоб побачити місто, засноване батьком Фенімора Купера. І в музей Фенімора. Але музей Фенімора не зайняв увесь день, і ми зайшли у ще один музей. І не пожалкували.
Вхід в музей починається через велику споруду (головну стодолу з якимось вежами, мабуть то колись були старовинні силосні вежі), в якій були каси та центр для відвідувачів, а потім ми побачили: виставку насіння (майстерклас для дітей, щось сажати в стаканчики, стенд як все росте), виставку-продаж вінтажних моделей вантажівок та іграшкової сільгосптехніки (нажаль, це була тимчасова виставка-продаж).
Але ще раніше ми побачили підробленого Кардіффського гіганта, що дивував роззяв більш ніж сто років тому (я присв’ятила йому окремий допис )
Коли ми пройшли стодолу – ми опинилися в частині історичної деревні.
У день, коли ми були, в музеї проводилася (тимчасова) виставка тракторів.
І може на честь ярмарка - відвідувачів катали на території музею на тракторі (у причепі).
Наступного року ми були в інший день і тракторів та техніки не було.
Для маленьких дітей була зона, де можна було покататися на іграшкових машинках і тракторцях(я знаю, що такого слова в словниках немає, але якщо є прапорець, нехай буде й тракторець :-) ).
Між історичними будівлями та рядами тракторів на виставці – стояли робочі зразки вінтажної сільгосптехніки. Запам'ятався 0чисник качанів кукурудзи.
І старовинні пральні машини.
В історичних будівлях одягнені під 19 сторіччя люди розказували про споруду, професію того, хто тут жив, і де ця споруда стояла.
Ось у коморі пряха, вчить, показує.
Коваль в великій кузні серед безлічі інструментів, кузня набагато більша, ніж у Бетпейджі. Також розповідає.
Друкар в друкарні. Відвідувачі можуть отримати свій особистий оттиск рекламного листка музею старовинним шрифтом, але набори шрифтів на столах складача чіпати не можна.
Аптека. Літня жінка розповідає про трави. Мені запам'яталися пристрій для викачування горошин з лікарської речовини. І ручний млин для перемелювання трав. І город з лікарськими травами.
Трактир з гостьовою кімнатою і такими ж, як в Бетпейджі, шашками з нарізаних кукурудзяних качанів. В шашки можна сісти та зіграти, як і в Бетпейджі. Ще запам’ятали ліхтар з дзеркалами і свічкою на двері трактиру (чіпати можна).
Старовинне кладовище і невелика церква.
Загінчик з телятами і загінчик з індиками (на радість дітлахів).
Пізніше я вияснила , що частина будівль належать садибі Ліппітт, фермі середини XIX століття (1800 року, яка включає в себе дві комори і шість інших господарських будівель, навіси для тварин, коптильня і сімейний будинок Ліппітта). Історія музею колись була у Вікі( https://en.m.wikipedia.org/wiki/Farmers%27_Museum?wprov=sfti1 ).
На фермі в інші сезони вирощують та збирають хміль, стрижуть овець, прядуть вовну, вирощують молодих тварин.
Тварин діти відвідувачів можуть погодувати на Дитячому Скотному Дворі (я лише читала про нього, не знайшла).
В окремому павільоні (на фото ліворуч) знаходиться карусель штату, яка заслуговує на окремий допис
Також про крамниці музею можете почитати в ще одному дописі .
Взагалі містечко Куперстаун знамените на всі США музеєм історії бейсболу (https://en.wikipedia.org/wiki/National_Baseball_Hall_of_Fame_and_Museum). І люди їдуть туди здалеку. Але разом відвідують і інші музеї (Музей на сайті локальних атракцій).
Ще ця місцевість відома красивими лісами, горами та озерами, і люди залюбки зупиняються влітку в мотелях та готелях.
Ми їхали передусім для того, щоб побачити місто, засноване батьком Фенімора Купера. І в музей Фенімора. Але музей Фенімора не зайняв увесь день, і ми зайшли у ще один музей. І не пожалкували.
Вхід в музей починається через велику споруду (головну стодолу з якимось вежами, мабуть то колись були старовинні силосні вежі), в якій були каси та центр для відвідувачів, а потім ми побачили: виставку насіння (майстерклас для дітей, щось сажати в стаканчики, стенд як все росте), виставку-продаж вінтажних моделей вантажівок та іграшкової сільгосптехніки (нажаль, це була тимчасова виставка-продаж).
Але ще раніше ми побачили підробленого Кардіффського гіганта, що дивував роззяв більш ніж сто років тому (я присв’ятила йому окремий допис )
Коли ми пройшли стодолу – ми опинилися в частині історичної деревні.
У день, коли ми були, в музеї проводилася (тимчасова) виставка тракторів.
І може на честь ярмарка - відвідувачів катали на території музею на тракторі (у причепі).
Наступного року ми були в інший день і тракторів та техніки не було.
Для маленьких дітей була зона, де можна було покататися на іграшкових машинках і тракторцях(я знаю, що такого слова в словниках немає, але якщо є прапорець, нехай буде й тракторець :-) ).
Між історичними будівлями та рядами тракторів на виставці – стояли робочі зразки вінтажної сільгосптехніки. Запам'ятався 0чисник качанів кукурудзи.
І старовинні пральні машини.
В історичних будівлях одягнені під 19 сторіччя люди розказували про споруду, професію того, хто тут жив, і де ця споруда стояла.
Ось у коморі пряха, вчить, показує.
Коваль в великій кузні серед безлічі інструментів, кузня набагато більша, ніж у Бетпейджі. Також розповідає.
Друкар в друкарні. Відвідувачі можуть отримати свій особистий оттиск рекламного листка музею старовинним шрифтом, але набори шрифтів на столах складача чіпати не можна.
Аптека. Літня жінка розповідає про трави. Мені запам'яталися пристрій для викачування горошин з лікарської речовини. І ручний млин для перемелювання трав. І город з лікарськими травами.
Трактир з гостьовою кімнатою і такими ж, як в Бетпейджі, шашками з нарізаних кукурудзяних качанів. В шашки можна сісти та зіграти, як і в Бетпейджі. Ще запам’ятали ліхтар з дзеркалами і свічкою на двері трактиру (чіпати можна).
Старовинне кладовище і невелика церква.
Загінчик з телятами і загінчик з індиками (на радість дітлахів).
Пізніше я вияснила , що частина будівль належать садибі Ліппітт, фермі середини XIX століття (1800 року, яка включає в себе дві комори і шість інших господарських будівель, навіси для тварин, коптильня і сімейний будинок Ліппітта). Історія музею колись була у Вікі( https://en.m.wikipedia.org/wiki/Farmers%27_Museum?wprov=sfti1 ).
На фермі в інші сезони вирощують та збирають хміль, стрижуть овець, прядуть вовну, вирощують молодих тварин.
Тварин діти відвідувачів можуть погодувати на Дитячому Скотному Дворі (я лише читала про нього, не знайшла).
В окремому павільоні (на фото ліворуч) знаходиться карусель штату, яка заслуговує на окремий допис
Також про крамниці музею можете почитати в ще одному дописі .